Словник української мови (1937)/вилатати
◀ вилапати | Словник української мови В вилатати |
вилаяти ▶ |
|
Ви́латати, таю, єш, гл. Наложить заплаты. Кожуха вилатать. О. 1862. V. Кух. 34.
◀ вилапати | Словник української мови Борис Грінченко В вилатати |
вилаяти ▶ |
|
Словник української мови — В
вилатати
Борис Грінченко
1937
Ви́латати, таю, єш, гл. Наложить заплаты. Кожуха вилатать. О. 1862. V. Кух. 34.