Словник української мови (1937)/виламувати
| ◀ виламати | Словник української мови В виламувати |
виламуватися ▶ |
|
Вила́мувати, мую, єш, сов. в. ви́ламати, маю, єш, гл. Выламывать, выломать.
| ◀ виламати | Словник української мови Борис Грінченко В виламувати |
виламуватися ▶ |
|
Словник української мови — В
виламувати
Борис Грінченко
1937
Вила́мувати, мую, єш, сов. в. ви́ламати, маю, єш, гл. Выламывать, выломать.