Словник української мови (1937)/вилагодити
◀ вилабудатися | Словник української мови В вилагодити |
виладнати ▶ |
|
Ви́лагодити, джу, диш, гл. Уладить, устроить как должно. Як баба зна добре, то вилагодить як слід. Черк. у.
◀ вилабудатися | Словник української мови Борис Грінченко В вилагодити |
виладнати ▶ |
|
Словник української мови — В
вилагодити
Борис Грінченко
1937
Ви́лагодити, джу, диш, гл. Уладить, устроить как должно. Як баба зна добре, то вилагодить як слід. Черк. у.