Словник української мови (1937)/викрутаси

by Борис Грінченко

◀ викрут

Словник української мови Борис Грінченко В викрутаси

викрутасом ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Викрута́си, сів, м. 1) Извороты, трудные «па» (в танцах). Виробляв такі викрутаси, що ніхто б і не подумав, що сього козака бито недавно киями. К. ЧР. 286. 2) Увертки.