Словник української мови (1937)/викрутаси

Словник української мови
Борис Грінченко
В
викрутаси
Київ: Соцеквидав України, 1937

Викрута́си, сів, м. 1) Извороты, трудные «па» (в танцах). Виробляв такі викрутаси, що ніхто б і не подумав, що сього козака бито недавно киями. К. ЧР. 286. 2) Увертки.