Словник української мови (1937)/викрик
| ◀ викривлятися | Словник української мови В викрик |
викрикнути ▶ |
|
Ви́крик, ку, м. Крик. Гомін… перейшов у викрик. Мир. ХРВ. 262.
| ◀ викривлятися | Словник української мови Борис Грінченко В викрик |
викрикнути ▶ |
|
Словник української мови — В
викрик
Борис Грінченко
1937
Ви́крик, ку, м. Крик. Гомін… перейшов у викрик. Мир. ХРВ. 262.