Словник української мови (1937)/викоріняти
| ◀ викорінюватися | Словник української мови В викоріняти |
викормити ▶ |
|
Викоріня́ти, ня́ю, єш, гл. = Викорінювати. Тяжко лежав, на стіну дрався, а я все викореняв оте дання; ото й виходився. Г. Барв. 342.
| ◀ викорінюватися | Словник української мови Борис Грінченко В викоріняти |
викормити ▶ |
|
Словник української мови — В
викоріняти
Борис Грінченко
1937
Викоріня́ти, ня́ю, єш, гл. = Викорінювати. Тяжко лежав, на стіну дрався, а я все викореняв оте дання; ото й виходився. Г. Барв. 342.