Словник української мови (1937)/викопувати
◀ викопирсувати | Словник української мови В викопувати |
викопуватися ▶ |
|
Вико́пувати, пую, єш, сов. в. ви́копати, паю, єш, гл. Вырывать, вырыть, выкапывать, выкопать. Глибокую яму викопали. Мет. 99. Ликом пастернаку не викопаєш. Ном. № 5254.