Словник української мови (1937)/виколупати
◀ виколоти | Словник української мови В виколупати |
виколупнути ▶ |
|
Ви́колупати, ви́колупнути. См. Виколупувати.
◀ виколоти | Словник української мови Борис Грінченко В виколупати |
виколупнути ▶ |
|
Словник української мови — В
виколупати
Борис Грінченко
1937
Ви́колупати, ви́колупнути. См. Виколупувати.