Словник української мови (1937)/виковерзувати

by Борис Грінченко

◀ виков

Словник української мови Борис Грінченко В виковерзувати

виковзати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́коверзувати, зую, єш, гл. Проделать что интригами. Сам сатана не вигадає, іскушаючи праведників, що виковерзують ті єзуїти. Стор. М. Пр. 69.