Словник української мови (1937)/викидатися
◀ викидати | Словник української мови В викидатися |
викидний ▶ |
|
Викида́тися, да́юся, єшся, сов. в. ви́кинутися, нуся, нешся, гл. 1) Выбрасываться, выброситься, выкинуться. Із пісні слово не викидається. Ном. № 13115. 2) Всплескиваться, всплеснуться. Риба перед дощем викидається. Аж поперед мене щось плеснуло в воду. Викинулась риба та і зникла враз. Щог. Сл. 91.