Словник української мови (1937)/викачалкувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
викачалкувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́качалкувати, кую, єш, гл. Побить скалкой. Вона його викачалкувала та й прогнала. Екатериносл. у. (Залюбовск.).