Словник української мови (1937)/вийматися

by Борис Грінченко

◀ виймати

Словник української мови Борис Грінченко В вийматися

вийна ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вийма́тися, ма́юся, єшся, сов. в. ви́йнятися, ймуся, мешся, гл. 1) Выниматься, вынуться; обнажаться. Копирсаю, копирсаю, — ніяк не виймається скабка з пальця. 2) Находиться, найтись, оказаться, случиться. Тільки одна птиця вийнялась, що добила усіх звірів. ЗОЮР. II 31. Такі пішли дощі, що й дня не вийнялось погожого. 3) Всходить, взойти (о солнце). Було, скоро сонечко вийметься, лікар і котить удвуконь. МВ. (О. 1862. III. 46).