Словник української мови (1937)/визначати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
визначати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Визнача́ти, ча́ю, єш, сов. в. ви́значити, чу, чиш, гл. 1) Обозначать, обозначить, назначать, назначить, предъявлять, предъявить. Границю визначив. К. Псал. 236. 2) Обнаруживать, обнаружить. Нарізуваться на черкес тепер не приходиться, треба умкнуть, бо пластуни себе визначили, що мало їх. О. 1862. II. 64.