Словник української мови (1937)/визганяти

Словник української мови
Борис Грінченко
В
визганяти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́зганяти, няю, єш, гл. 1) Изгнать всех. 2) Смести. Ганчіркою визганяю цей пісок.