Словник української мови (1937)/визволяти
◀ визволка | Словник української мови В визволяти |
визволятися ▶ |
|
Визволя́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́зволити, лю, лиш, гл. Освобождать, освободить; выручать, выручить. Зрозумієте правду, і правда визволить вас. Єв. І. VIII. 32.