Словник української мови (1937)/визбирати
◀ визаконити | Словник української мови В визбирати |
визбірки ▶ |
|
Ви́збирати, раю, єш, гл. Подобрать, собрать. Так збирає, так збирає… Визбирав і рушили далі. Св. Л. 112. Надворі ясно, хоч голки визбирай. Левиц. I. 96.