Словник української мови (1937)/вижуритися
| ◀ вижовтити | Словник української мови В вижуритися |
виз ▶ |
|
Ви́журитися, рюся, ришся, гл. Достаточно напечалиться. Я, добродійко, вижурився за себе, як сватався. Г. Барв. 311.
| ◀ вижовтити | Словник української мови Борис Грінченко В вижуритися |
виз ▶ |
|
Словник української мови — В
вижуритися
Борис Грінченко
1937
Ви́журитися, рюся, ришся, гл. Достаточно напечалиться. Я, добродійко, вижурився за себе, як сватався. Г. Барв. 311.