Словник української мови (1937)/видітися
◀ видіти | Словник української мови В видітися |
видко ▶ |
|
Ви́дітися, диться, гл. безл. Казаться, грезиться. Снилось мені, братіку, і виділось. Рудч. Ск. I. 121. Що видиться на отцевському дворі, на моєму три гори кам'янії процвітали. Макс. Ви́диться мені. Кажется мне.