Словник української мови (1937)/видушувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
видушувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Виду́шувати, шую, єш, сов. в. ви́душити, шу, шиш, гл. 1) Выдавливать, выдавить. Не видушиш із мене речі. Г. Барв. 397. 2) Душить, передушить всех. К. Кр. 25.