Словник української мови (1937)/видушувати
◀ видушити | Словник української мови В видушувати |
видхлий ▶ |
|
Виду́шувати, шую, єш, сов. в. ви́душити, шу, шиш, гл. 1) Выдавливать, выдавить. Не видушиш із мене речі. Г. Барв. 397. 2) Душить, передушить всех. К. Кр. 25.