Словник української мови (1937)/видупкати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
видупкати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́дупкати, каю, єш, гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо. Чуб. IV. 225.