Словник української мови (1937)/видрюкувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
видрюкувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́дрюкувати, кую, єш, гл. Побить палкой (дрючком). Ой видрюкую дуже добре за жінку. Канев. у.