Словник української мови (1937)/видовбувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
видовбувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Видо́вбувати, бую, єш, сов. в. ви́довбати, баю, єш, гл. 1) Выдалбливать, выдолбить. 2) Выковыривать, выковырять. 3) Выклевывать, выклевать. Ворон ворону ока не видовбає. Ном. № 7953.