Словник української мови
Борис Грінченко
В
видний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́дний, а, е. 1) Ясный, видный. Ніч була славна, тепла, видна. Пирят. у. По-ви́дному. Когда светло. 2) Видимый. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні. Шевч. 666. Ум. Видне́нький, видне́сенький.