Словник української мови
Борис Грінченко
В
видихати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Видиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́дихати, хаю, єш, одн. в. ви́дихнути, ну, неш, гл. Выдыхать, выдохнуть. Видихнути воздух з себе. Ви́дихати употребляется в смысле: оправиться после болезни, побоев. Дав йому доброї кладі, — як то видихає.