Словник української мови (1937)/видиратися

Словник української мови
Борис Грінченко
В
видиратися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Видира́тися, ра́юся, єшся, сов. в. ви́дертися, руся, решся, гл. 1) Вскарабкиваться, вскарабкаться. 2) Выкарабкиваться, выкарабкаться. Як вже надрубав дуже, дуб похилився та й пригнітив його… не видереться спід того дуба. О. 1862. V. 82.