Словник української мови (1937)/видивлятися

Словник української мови
Борис Грінченко
В
видивлятися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Видивля́тися, ляюся, єшся, сов. в. ви́дивитися, влюся, вишся, гл. 1) Рассматривать, рассмотреть. Буде цілий день видивляться на коня. Харьк. г. Скрізь ми там видивилися. Змиев. у. 2) Вперять, вперить глаза. Чого ви оце так видивились на мене? Федьк. Така (гарна), хоч видивись. Ном. № 8447.