Словник української мови (1937)/видзвоняти
| ◀ видзвонювати | Словник української мови В видзвоняти |
видзьобати ▶ |
|
Видзвоня́ти, ня́ю, єш, гл. = Видзвонювати. Ой і сказав пан Каньо́вський рублі поміняти, аби його Бондарівні три дні видзвоняти. Гол. I. 65.