Словник української мови
Борис Грінченко
В
виделка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Виде́лка, ків, мн. = Вилка. Подайте виделка. Мнж. 170.

Виде́лка, ки, ж. Вилка. Дяки постукали заграничними виделками по німецьких тарілочках. Левиц. I. 398. А щоб тих тарілок білих або виделок і ножів — того й заводу в неї не було. Сим. 232.