Словник української мови (1937)/вигулюватися

by Борис Грінченко

◀ вигулькнути

Словник української мови Борис Грінченко В вигулюватися

вигуляри ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вигу́люватися, лююся, єшся, сов. в. ви́гулятися, ляюся, єшся, гл. Нагуливаться, нагуляться. Гості добре вигулялись і виголодались. Левиц. I. 456. Порано ще, каже, небого, ще вигуляйся (бо молода). Г. Барв. 65.