Словник української мови (1937)/вигрівати
| ◀ вигрібати | Словник української мови В вигрівати |
вигріватися ▶ |
|
Вигріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́гріти, грію, єш, гл. Греть, пригревать, пригреть, согреть. Вигрів гадину за пазухою. Ном. № 4606. Волики, стоя біля тину, знай вигрівають свої боки. Греб. 400. Після дощу, коли хмара за гору засувається, і сонечко от-от має вигріти. Св. Л. 26.