Словник української мови (1937)/вигончастий
◀ вигонити | Словник української мови В вигончастий |
вигорілий ▶ |
|
Виго́нчастий, а, е. Рослый и тонкий. Уман. III. 276.
◀ вигонити | Словник української мови Борис Грінченко В вигончастий |
вигорілий ▶ |
|
Словник української мови — В
вигончастий
Борис Грінченко
1937
Виго́нчастий, а, е. Рослый и тонкий. Уман. III. 276.