Словник української мови (1937)/вигладжувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вигладжувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вигла́джувати, джую, єш, сов. в. ви́гладити, джу, диш, гл. Выглаживать, выгладить, разглаживать, разгладить. Він мені дивиться в вічі, вигладжує мені брови, цілує. Г. Барв. 76.