Словник української мови (1937)/вигинистий

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вигинистий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Виги́нистий, а, е. 1) Выгнутый. У которої дитини прості ніжки, то скоріш почне ходить, а в которої вигинисті, то не так то. 2) Гибкий. Вх. Зн. 6. Дубець вигинистий. Черниг. у.