Словник української мови (1937)/виганьбити
◀ вигадько | Словник української мови В виганьбити |
виганяти ▶ |
|
Ви́ганьбити, блю, биш, гл. Изругать. Семен було мене і полає, і виганьбить. Федьк.
◀ вигадько | Словник української мови Борис Грінченко В виганьбити |
виганяти ▶ |
|
Словник української мови — В
виганьбити
Борис Грінченко
1937
Ви́ганьбити, блю, биш, гл. Изругать. Семен було мене і полає, і виганьбить. Федьк.