Словник української мови (1937)/вигавкати
| ◀ вив'ялитися | Словник української мови В вигавкати |
вигадати ▶ |
|
Ви́гавкати, каю, єш, гл. Выгнать лаем. Собака не зробе урону, щоб то переполох виливати. Вона хоч і зляка, так потім сама усе вигавка. Мнж. 155.