Словник української мови (1937)/вивішник
◀ вивішати | Словник української мови В вивішник |
вивіщувати ▶ |
|
Вивішник, ка, м. Раст. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.
◀ вивішати | Словник української мови Борис Грінченко В вивішник |
вивіщувати ▶ |
|
Словник української мови — В
вивішник
Борис Грінченко
1937
Вивішник, ка, м. Раст. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.