Словник української мови (1937)/виворот
◀ виволікати | Словник української мови В виворот |
виворотний ▶ |
|
Ви́ворот, ту, м. 1) Изнанка. Нави́ворот. Наизнанку. 2) Выворот. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.
◀ виволікати | Словник української мови Борис Грінченко В виворот |
виворотний ▶ |
|
Словник української мови — В
виворот
Борис Грінченко
1937
Ви́ворот, ту, м. 1) Изнанка. Нави́ворот. Наизнанку. 2) Выворот. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.