Словник української мови (1937)/виволанка
| ◀ вивозитися | Словник української мови В виволанка |
виволікати ▶ |
|
Вивола́нка, ки, ж. 1) Избрание. Повідають люди, же дієта буде, я на виволанку заспіва-м співанку. Гол. III. 257. 2) Ви́воланка. Изгнанница, выгнанная. Бранное слово у гуцулов. Шух. I. 34.