Словник української мови (1937)/вивалити
◀ вивалашати | Словник української мови В вивалити |
вивалювати ▶ |
|
Ви́валити, ся. См. Вивалювати, ся.
◀ вивалашати | Словник української мови Борис Грінченко В вивалити |
вивалювати ▶ |
|
Словник української мови — В
вивалити
Борис Грінченко
1937
Ви́валити, ся. См. Вивалювати, ся.