Словник української мови (1937)/вибути
| ◀ вибурхати | Словник української мови В вибути |
вибутиляти ▶ |
|
Ви́бути. См. Вибувати.
| ◀ вибурхати | Словник української мови Борис Грінченко В вибути |
вибутиляти ▶ |
|
Словник української мови — В
вибути
Борис Грінченко
1937
Ви́бути. См. Вибувати.