Словник української мови (1937)/вибуркувати

< Словник української мови (1937)

◀ вибуркнути

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вибуркувати

вибуртати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́буркувати, кую, єш, гл. Вымостить камнем.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/вибуркувати&oldid=570191