Словник української мови (1937)/вибльовувати
| ◀ виблудитися | Словник української мови В вибльовувати |
вибовтати ▶ |
|
Вибльо́вувати, вую, єш, сов. в. ви́блювати, люю, єш, гл. Рвать, вырвать (о рвоте). Аф. 323.
| ◀ виблудитися | Словник української мови Борис Грінченко В вибльовувати |
вибовтати ▶ |
|
Словник української мови — В
вибльовувати
Борис Грінченко
1937
Вибльо́вувати, вую, єш, сов. в. ви́блювати, люю, єш, гл. Рвать, вырвать (о рвоте). Аф. 323.