Словник української мови (1937)/вибичуватися

by Борис Грінченко

◀ вибити

Словник української мови Борис Грінченко В вибичуватися

вибігати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́бичуватися, чуюся, єшся, гл. Выехать на гору, помогая лошадям, волам. Вже як вибичувалися на рівне, так трошки оддихали. Стор. I. 146. Вибичувався з хурою на гору. Змиев. у.