Словник української мови (1937)/вибиратися
| ◀ вибирати | Словник української мови В вибиратися |
вибити ▶ |
|
Вибира́тися, ра́юся, єшся, сов. в. ви́братися, беруся, решся, гл. 1) Собираться, собраться (в дорогу), выезжать, выехать, выбраться, отправиться. Вибирається, як за море стріляти. Ном. № 10963. Не мила й гостина, коли з дому з сваркою вибирається. Ном. № 11949. На превелику силу вибрались із Києва. Стор. I. 156. Треба нам зарання вибраться, щоб ще загоді доплить до Капулівки. Стор. II. 115. 2) Взбираться, взобраться, взлезть. Вибрався на уступ. Стор. I. 120. Вибравшись на середину сухого гілля, примостився якраз над Кобзою. Стор. М. Пр. 107. 3) Выходить, выйти, случаться, случиться, попадаться, попасться, найтися. Господи, що за красива дівчина з неї вибралася. Федьк. Як вибереться літом день гарячий, душний, то й згадаю собі те прощання наше. МВ. II. 14. Як тільки було вибереться у його слободна година. Сим. 199.