Словник української мови (1937)/весло
◀ весінній | Словник української мови В весло |
веслувати ▶ |
|
Весло́, ла́, с. 1) Весло. На човничку парубочок веслами іграє. Мет. 77. 2) Род лопатки, которой горшечник размягчает глину. Шух. I. 260, 261. 3) Коромысло. Шух. I. 97. Ум. Весе́льце, весе́лечко. Бігнуть, пливуть човенцями, поблискують весельцями. Pauli.