Словник української мови (1937)/верівчаний
◀ веризуб | Словник української мови В верівчаний |
верінка ▶ |
|
Верівча́ний, а, е. Веревочный. Волч. у. (Лободовск.).
◀ веризуб | Словник української мови Борис Грінченко В верівчаний |
верінка ▶ |
|
Словник української мови — В
верівчаний
Борис Грінченко
1937
Верівча́ний, а, е. Веревочный. Волч. у. (Лободовск.).