Словник української мови (1937)/верховець

< Словник української мови (1937)

◀ верхове

Словник української мови
Борис Грінченко
В
верховець

верховий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Верхове́ць, вця́, м. = Верхівень. Он по полю верхівцем літає.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/верховець&oldid=569250