Словник української мови (1937)/верть

by Борис Грінченко

◀ вертунець

Словник української мови Борис Грінченко В верть

вертьог ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Верть, меж., означающее поворот. Тоді вона верть, та за двері. Г. Барв. 182. Підійшли до його, а він тоді верть, та в другий бік, та й сховавсь. Павлогр. у.