Словник української мови (1937)/вернивода

by Борис Грінченко

◀ вернець

Словник української мови Борис Грінченко В вернивода

верниголова ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Верни́вода, ди, ж. 1) Водоворот. 2) М. Сказочный великан, по желанию, движением своих усов управляющий водою. Вернивода з водою грається: на той бік усом поверне — там сухо робиться, то на той — там сухо робиться. Чуб. II. 266.