Словник української мови (1937)/верзякати
◀ верзякання | Словник української мови В верзякати |
веризуб ▶ |
|
Верзякати, каю, єш, гл. Болтать, плести, молоть вздор. Верзякали вони таку дурницю. Ком. I. 53.
◀ верзякання | Словник української мови Борис Грінченко В верзякати |
веризуб ▶ |
|
Словник української мови — В
верзякати
Борис Грінченко
1937
Верзякати, каю, єш, гл. Болтать, плести, молоть вздор. Верзякали вони таку дурницю. Ком. I. 53.